Тернопіль

Тернопіль з’явився на географічних картах майже п’ять століть тому, і за цей час встиг побувати у складі кількох імперій, королівств і республік. Всі вони залишили тут свої сліди, які перетворилися сьогодні на цікаві туристичні пам’ятки. У місті створено гідну інфраструктуру гостинності. Мандрівників чекають затишні готелі та ресторани національної кухні, театри та музеї, галереї творів мистецтва.

У центрі міста розкинулося велике Тернопільське озеро, що простяглося на 3,5 км. Ця штучна водойма з’явилася в XVI столітті, коли протягом річки Серет перегородили греблею. Озеро багате на рибу, тут водяться великі соми і щуки. Звичайний улов рибалок – важкі коропи, судаки, карасі, плотва.

Місто Тернопіль потопає у зелені. Його вулиці обсаджені деревами, у багатьох кварталах тішать око сквери та квітники. Тут розташовується кілька широких паркових зон з упорядкованими освітленими алеями, центрами розваг, ресторанами. У міських парках та на площах встановлено близько 20 фонтанів. Один із них тягнеться вздовж набережної на 244 м, будучи найдовшим в Україні.

Історичне коріння Тернополя сягає глибини століть. Археологічні дослідження засвідчили, що стоянки первісних людей його території існували вже 12 000 років тому. Тут також виявлено залишки укріпленого поселення доби Стародавньої Русі, коли ці краї належали Галицько-Волинському князівству (1199-1349 рр.). Ймовірно, фортеця була зруйнована під час татарських навал у XIII столітті.

У XVI столітті місцевими землями, що іменувалися Червоною (Червоною) або Галицькою Руссю, володіла Польсько-Литовська держава. У 1540 році великий коронний гетьман Речі Посполитої та граф Священної Римської імперії Ян-Амор Тарновський збудував на березі річки Серет замок і заснував тут місто, назване на його честь Тарнополем. Вже 1548 р. місто, що швидко розвивалося, отримало Магдебурзьке право, що означало громадянське самоврядування через виборний магістрат, а також давало певні торгові та юридичні привілеї. У 1675 році Тарнопіль був розграбований і спалений турецькими військами під проводом Ібрагіма-паші, але жителі швидко відбудували поселення.

Після першого поділу Польщі у 1772 році місто відійшло до імперської Австрії у складі земель Королівства Галичина з центром у Львові. У період Наполеонівських воєн стався черговий переділ Європи, і з 1809 по 1815 рік Тарнопіль входив у західні кордони Російської імперії. Потім його було передано австрійській короні.

У 1844 році, за указом імператора Фердинанда I, Тарнопіль, що процвітав, набув статусу вільного королівського міста. Додатковий імпульс до свого розвитку він отримав у 70-х роках, коли залізниця з’єднала його зі Львовом, відкривши шлях до Кракова, Варшави, Відня та інших міст Європи.

До закінчення Першої світової війни Австро-Угорська імперія розпалася. З 1918 до 1919 року Тарнопільський край перебував у складі недовговічної Західно-Української Народної Республіки, яка проголосила незалежність. У 1920 р. більшовики кілька місяців встановили тут влада Рад, але невдовзі місто знову опинився біля Польщі.

Восени 1939 року радянські війська анексували східні регіони Польської республіки, Тарнопіль був включений до складу Української РСР. Через лічені дні вибухнула Друга світова війна, і 1941 р. місто окупувала німецька армія. Через три роки радянські дивізії звільнили від військ вермахту Західну Україну. Тоді ж Верховна Рада СРСР перейменувала Тарнопіль на Тернопіль.

У післявоєнний період місто, зруйноване артобстрілами та бомбардуваннями, відбудували, відновили постраждалі пам’ятки архітектури. Після проголошення незалежності України Тернопіль став одним із ключових культурних центрів національного відродження. Тут відкрито 4 університети, кілька філій вищих навчальних закладів. Колоритний Тернопіль став яскравою ланкою маршрутів внутрішнього туризму, його також відвідують десятки тисяч мандрівників із сусідніх країн Євросоюзу.

Місто розташоване на Тернопільському плато Подільського височини. З півдня його оточують горбисті рівнинні ландшафти географічного регіону Поділля, що рясніє річками, водоспадами, озерами. У цих краях зустрічається безліч підземних карстових порожнин, вимитих водою у вапняку та гіпсових породах за багато мільйонів років. На околицях Тернополя є мальовничі гроти та печери, приховані під покровом широколистяних лісів. 1966 року на схилі урочища біля села Королівка було виявлено непомітний вхід до колосальної Оптимістичної печери. Виявилося, що її лабіринти простяглися на 260 км. У надрах печери течуть підземні ріки, у величезних залах розливаються озера. Цей геологічний феномен зафіксовано у Книзі рекордів Гіннеса. Печера входить до п’ятірки найдовших у світі.

В епоху міоцену, близько 20 мільйонів років тому, сучасне Поділля лежало на дні мілководного Сарматського моря. На південний схід від Тернополя височіють гори Медобори, відомі як Подільські Товтри. Геологи з’ясували, що цей кряж є кораловим рифом зниклого древнього моря. У горах є джерела цілющої мінеральної води, що за хімічним складом близька до трускавецької «Нафтуси». У 90-х роках минулого століття тут було організовано природний заповідник. У його незайманих лісах переважають дуб, ясен, граб, трапляються букові гаї. З великих ссавців тут живуть кабани, сарни, лисиці. Збереглася населення горностаїв, ці тварини занесені до Червоної книги.

На північний захід від Тернополя знаходиться національний парк «Кременецькі гори». На південь розкинувся природний комплекс парків «Дністровський каньйон» з ландшафтами дивовижної краси.

Клімат у Тернополі помірно континентальний, з теплим вологим літом та м’якою зимою. У січні температура повітря на вулицях міста рідко опускається нижче –5 °С. Весна сюди приходить за календарем: вже на початку березня стовпчики термометрів піднімаються вище за нульову позначку. З другої половини травня до кінця вересня тут панує комфортна літня погода, денна температура зазвичай коливається в межах +20…+25 °С. Рекордна спека була зафіксована тернопільськими метеорологами у червні 2007 року: +38 °С.

Ознайомчі екскурсії Тернополем традиційно починаються з Театрального майдану, головної площі міста. Окрасою майдану є будівля Тернопільського драматичного театру з класичною колонадою, зведена 1957 року. У серпні 2012 р. навпроти театру було встановлено монумент Незалежності. Звідси розпочинається центральна магістраль – бульвар Тараса Шевченка. У сквері біля площі стоїть пам’ятник Кобзареві. Неподалік, ближче до Центрального універмагу, у бронзі увічнено знамениту оперну діву Соломію Крушельницьку, яка народилася на Тернопільщині.

На бульварі Шевченка, біля місця перетину трьох центральних вулиць, знаходиться популярне місце романтичних побачень – тристоронній вуличний годинник, закріплений на витонченому чавунному стовпчику. Ця композиція стояла тут із 1896 року, але під час Другої світової війни була знищена. За архівними фотографіями годинник відновили у 2014 р. Три ідентичні механізми за старовинними кресленнями виготовив львівський годинниковий майстер Олексій Бурнаєв. У тернопільський годинник внесено і сучасні елементи: показники точного часу встановлюються за допомогою сигналів орбітальних супутників, а вечорами циферблати підсвічуються світлодіодними лампами.

На Майдані Волі (Свободи) у 2002 році було встановлено кінну пам’ятку князю Данилові Галицькому. Цікаво, що на цьому місці раніше стояла пам’ятка Леніну, яка, в свою чергу, витіснила монумент польського маршала Пілсудського.

На вулиці Гетьмана Сагайдачного, 14, здіймається кафедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Для його спорудження було знесено частину міських оборонних валів. Храм зведений у 1749-1778 рр. у стилі бароко. Головний об’єм перекритий куполом, фасад увінчують дві шатрові башти-дзвіниці з багатоярусною покрівлею. На одну з веж можна піднятися і поглянути на місто з висоти. Колись собор був багато прикрашений статуями, ліпниною, розписами, бароковими архітектурними деталями. На жаль, більшість цього декору втрачено.

Туристам пропонується вирушити на екскурсію до підземної крипти, де розташований музей творів сакрального мистецтва. У кам’яних стінах крипти видно контури замурованих проходів. Кажуть, вони вели до графського замку.

Зі старовинних хронік відомо, що під вулицями історичного центру Тернополя існують підземні тунелі, прориті ще в XVI-XVII століттях. Нещодавно у місті працювала група дослідників. За допомогою сучасного георадару вони виявили невідомі порожнечі, одна з них виявилася катакомбною каплицею. Міська влада має намір відкрити тунелі та облаштувати їх для нових туристичних маршрутів.

У межах міста розташований заповідний парк, закладений у середині ХІХ століття. Його називають Старим. Тут ростуть дерева 40 видів, деяким з них понад півтори сотні років. Приємно провести час можна і у парку Національного відродження. Тут встановлено 20-метрове оглядове колесо, працюють атракціони, влаштовані спортивні майданчики, тенісний корт.

Популярне місце відпочинку городян – ландшафтний гідропарк «Топільче». Його територію порізано ярами, де протікають струмки, через них перекинуті містки. На острівцях улаштовані тематичні зони: козацьке містечко, космічний комплекс, сквер дерев’яних скульптур. Тут відбуваються театралізовані шоу. У центрі парку збудовано діючі моделі водяних млинів.